Лисичка-суддя

Материал из свободной русской энциклопедии «Традиция»
Перейти к: навигация, поиск

Лисичка-суддя


Автор:
Украинская народная








Язык оригинала:
Украинский язык



Двоє котикiв веселих добули собi хитро-мудро грудочку сиру. Одбiгли з ним подалi и почали радитися, як його краще подiлитися. Та ще и подiлитися так, щоб не було кривди нi тому, нi тому,- щоб якраз по правдi рiвнесенько роздiлити.
Один котик i каже:
— Давай подiлимо отак, упоперек!
А другий каже:
— Hi, роздiлимо краще вздовж!
Отак i сперечаються. Коли це бiжить лисичка. По-бачила вона котикiв, угледiла грудочку сиру, зупини-лася та и питає:
— А що тут у вас таке? Про що сперечаєтеся?
— Так i так,- розказують котики,- ось не знаемо, як нам краще подiлити грудочку сиру.
— Е,- каже лисичка,- це можна дуже добре зробити! Ось дайте, я вам подiлю!
Котики й оддали їй грудочку сиру, щоб вона роздi-лила. Лисичка переломила грудочку сиру надвоє, а далi й каже:
— Hi, цей шматочок — бiльший, треба порiвняти!
Та й над'їла один шматочок.
— А тепер,- каже,- оцей бiльший, треба його трiшки пiдрiвняти, щоб по правдi було! Не можна ж, щоб котромусь iз вас кривда була!
I знов над'їла. Та так рiвняла, рiвняла,- то той шматочок над'їсть, то той,- поки стало два зовсiм маленьких шматочки.
— Ну,- каже лисичка,- оце ж маєте тепер уже зовсiм однаковiсiнькi шматочки, хоч i на важницю покладiгь!
— Ну, добре,- кажуть котики,- але ж ти багато нашего сиру з'їла! За що ти стiльки нашого добра взяла?
— Як — за вiщо?! — одказала лисичка.- А я ж вас подiлила.