Текст:Як гостилися русин з поляком
Запросив Поляк Русина на Різдвяні свята. Що поставе жінка їсти, то Русин чекає, аби єго запросили. А тут не просили ані разу. І Русин не їсть нічого. А
Поляк жінці каже:
— Забирай, навіщо має задарма вистигати!
Але чекали руських свят, запросив Русин Поляка і ставе жінка їсти. Що ставе, то їсть. Але Русин каже:
— їжте!
А Поляк каже:
— З'їм і ще буду.
Але по закінченні тієї гостини каже Русин:
— Навіщо мені такі гості! Він, що жінка поставила, то казав: «Забирай!», а моя поставила, то їв і азав, ще буде їв.
І на тому скінчилася та гостина, що Русин Поляка не просив більше. Бо Русин хотів, аби єго просили, а хто на просьбу чекає, той голодним спати лягає.
Записано Осипом Роздольським у с. Клекотів (сучасної Львівської обл.), від Івана Рицара, в 1894 році.
Стиль запису збережено.