Текст:Як спекулянт стражників перехітрив
То в нас при війську був якийсь Стремільский, то він був за стражника там у Стоянові. Один раз під Радеховим дуже торгували тютюном. І пішло два стражники на засідку, а йшло чотири продавці. І вони почали, ті стражники, стріляти, а ті, з тютюном, почали втікати. А стражники пороздягалися, поскидали бунди та далі за ними. Тим було тяжко з тютюном утікати, вони взяли та й покидали його. Стражники поздоганяли їх, бачать мішок тютюну лежить. Ідуть далі — є другий мішок. Ідуть ще далі є третій мішок. Але тому четвертому жаль було покинути того тютюну, то він взяв вліз І таку ямку і ліг, а на плечах тютюн тримає таки. А стражники далі біжать, ще би їм хла злапати, тютюн вже є… І вони побігли далі за тими хлопами, а той вернувся назад, той, що лежав під мішком. І забрав ті всі мішки і переніс в інше місце.
Як тільки повернувся і бунди ще забрав. Стражники вертаються назад — нема тютюну! (А то був лоп, він у нас був лідером). Приходять туди, де сиділи у засідці, і бундів немає. Пішди, шукають аж до ранку — нема ні тютюну, ні бундів.
А той хлоп тютюн забрав і бунди, і за ніч повиносив то все до міста. Продав то все, за тютюн взяв шістнадцять риньских, а за дві бунди двадцять п’ять. Ну, і кінець, стражники все програли.
Записано Осипом Роздольським у с. Берлин (сучасної Львівської обл.), від Каральна Лугового, в 1895 році.
Стиль запису збережено.